Богиня Джива

Нове виконання ідола богині Дживи (Живи).

Липа, спиртова морилка, лляна олія, віск

Висота 15 см.

Виготовлено на замовлення.

Богиня Мара

Нове виконання ідола богині Мари.

Липа, спиртова морилка, лляна олія, віск

Висота 15 см.

Виготовлено на замовлення.

Богиня Мокош

Нове виконання ідола богині Мокоші.

Липа, спиртова морилка, лляна олія, віск

Висота 15 см.

Виготовлено на замовлення.

Бог Велес

Нове виконання ідола бога Велеса

Липа, спиртова морилка, лляна олія, віск

Висота (без рогів) 15 см.

Виготовлено на замовлення.

Богиня Лада

Нове виконання ідола богині Лади

Липа, спиртова морилка, лляна олія, віск

Висота 15 см.

Виготовлено на замовлення.

Слов'янські боги (пантеон на замовлення)

Чергове замовлення слов'янських богів.

Ідоли виготовлені з брусків липи висотою 15 см.

Покриття - спиртова морилка, лляна олія з бджолиним воском.

Ручна робота.

Мокош

 Мокош, Макош (Мокоша) – богиня материнства, милосердя, щастя і нещастя, жіночої половини, гадань, рукоділля, покровителька джерел і святих колодязів, врожаю, охоронниця корів.

Деякі автори вважають Мокошу дружиною Велеса, та пов'язують її з потойбічним світом. Посередниця між небом і землею, а тому на весняних ритуальних рушниках завжди зображувалась з руками, піднятими до неба, джерела тепла та вологи (на відміну від літніх, де руки опущені до землі, що породила зерно, готове до нового врожаю). Мокоша — покровителька дощів та весняних обрядодійств, пов'язаних з ними, покровителька пологів і заступниця породіль. Символами Богині є прядка і веретено.

Мокош – богиня землі й рослинності. У її культі, очевидно, знайшов своє втілення образ прадавньої Великої Богині, володарки вологи. Загалом, як відомо, жінка асоціюється з водою, волога сприяє зародженню життя. Мокош – господиня й цариця водоплавних птахів, змій і жаб. У її володіннях, а отже, й під її владою, перебувають русалки й берегині. Вона – володарка риб, і теж може виступати в риб'ячому образі.

Мокош – покровителька прядіння і ткацтва. У слов'янських казках розповідається про матір сонця як про «віщу прялю», що нагадує про богиню неба ранніх землеробів. Прядіння – міфологічний мотив, пов'язаний із жіночими хтонічними персонажами, джерелом життя і смерті, долі, родючості. Шматок білої тканини — це атрибут богині. Мокош одержувала в жертву снопи льону та вишиті рушники, які вішали на деревах.

Вважали, що Мокуша (як іноді казали) з'являється в час Великого посту — відвідує оселі й наглядає за прялями. Коли жінки дрімають, а веретено все одно вертиться, кажуть, що то Мокуша їм пряде. Мокуша опікується і стриженням овець, тому на ніч у ножиці, якими стрижуть худібку, вкладають пасма вовни — жертву Мокуші.

Слов'янська Богиня Мокоша відома і улюблена, як ніхто інший. Це Богиня Долі і Магії, яка володіє нитками доль як чоловіків, так і жінок, людей і Богів. В силу великої дії і впливу на добробут людей, шанування Богині Мокоші змішалося з культом Богині Мати сира Земля. Але Мокош – це подателька благ у великому значенні, на всю родову лінію, а Мати сира Земля – ​​більш «приземлене» благополуччя, на конкретний період. У міфології немає згадки того, що Бог Род, який створив Світи, Богів, коли–небудь створив Богиню Мокош. Це замовчування може свідчити про те, що Богиня Мокоша – сила, що прийшла ззовні.

Велес

 Слов'янський Бог Велес відомий і тим, хто мало знайомий зі слов'янською міфологією взагалі. Шанування Бога Велеса пов'язано з тим, що він втілює одночасно всі сили трьох Світів – саме такий був задум Рода-Творця відносно нього. Саме тому вплив Бога Велеса великий на життя і смерть людську. Бог Велес шанується як покровитель природи, управитель диких і домашніх тварин, словом, від його сили залежить явне благополуччя людей. Крім того, вважається, що саме Бог Велес допомагає Душам померлих потрапити в білу нав і потім переводить через річку Березину Душі дітей для народження в Яві. По всьому, Бог Велес, який є Богом Мудрості і Магії, займає особливе місце в пантеоні слов'янських Богів.

Велес, Волос (давньорус. Велесъ, Волосъ) – бог торгівлі, музики, мистецтва, поезії, та підземного світу в слов'янській міфології. Можливо був опікуном худоби та асоціюється із багатством та магічними силами світу духів. Культувався переважно у північних слов'ян, антагоніст Перуна та, опісля хрещення Русі, праобраз Сатани. Не входив до пантеону Володимира на Старокиївській горі, натомість капище Велеса розміщувалося на Подолі поблизу торгової пристані Почайни.

У давньоруських джерелах Велес називався (скотським богом) та богом матеріального достатку (у старовину посідання худобою вважалося ознакою достатку, давньорус. cкотъ означало і «худоба», і «багатство», «гроші»).

Велес зображувався зі сопілкою у руках, яку називають сопілкою миру. За легендою, коли між полянами і древлянами зчинилася така кривава січа «за межу», що побоїще не міг зупинити навіть Перун зі своїми блискавками. Тоді з'явився Велес і заграв на сопілці таку чарівну мелодію, що воїни обох сторін опустили мечі й побраталися.

У Слові о полку Ігоревім древній піснетворець Боян називається «Велесовим внуком». Цей епітет говорить про функції Велеса як бога поезії та обрядових пісень (видавці «Слова» прослідкували тут паралель зі «скотськими» функціями Велеса і робили висновок про культ священної поетичної тварини, аналога Пегаса).

Велеса також вважався помічником та заступником хліборобів. На початку жнив перші декілька дозрілих колосків залишали йому в дар нежатими, т. з. волоті. Коли дозрівали хліба, у полі робили закрутки, їх називали «Волосовою борідкою», тобто дарували пучок золотих колосків. На честь цієї «бороди» співали обрядових пісень. Так само на початку жнив перші дозрілі колоски присвячували Велесу - божеству, що доглядає за нивами.

Хорс

 Слов'янський Бог Хорс – Бог Прави, якого, на щастя, ми бачимо у нашому світі на небосхилі. Коли ви дивитеся на Сонце, на його образ, що світиться, ви бачите прояв слов'янського Бога Хорса. Є і інші сонячні Боги (Коляда, Ярило, Купало, Авсень), і Бог білого світу Білобог, і Бог відбитого світла Дажбог, але тільки Бог Хорс – те саме Сонце в його тілесному явному виді. Красиві казки про Бога Хорса оповідають про те, що колись Род–творець віддав під його управління день, і кожен божий ранок Бог Хорс виїжджає на своїй виблискуючій колісниці на небо, і кожен вечір закінчує тим, що в чорному човні, по чорній підземній річці повертається у свої хороми – для того, щоб вранці знову світити і дати тепло всьому живому на землі. 

Семаргл

 Слов'янський Бог Семаргл – стихійний Бог Вогню, втілення сил вогню земного і вогню небесного. За слов'янською міфологією Семаргл – син могутнього Сварога, народженого ним під час першої битви Прави і Нави, брат–близнюк Бога вітру Стрибога. Бог Семаргл тим самим – один з найстаріших Богів, володар всього вогню. До Бога Семаргла звертаються, як до явної стихії, що допомагає людині жити в злагоді з Природою. 

Мара

 Мара - богиня зла, темної ночі, ворожнечі, смерті. Мара - донька Чорнобога, яка сіє на землі чвари, брехню, недуги. Удень її ніхто не бачить, а вночі вона творить свої темні справи, ходить з мертвою головою під пахвою попід хатами й вигукує імена господарів - хто відгукнеться, той умирає. У Мари замість очей - гнилі запалені очиці. У неї є дочки-маренята, які народилися внаслідок злягання з лютим Змієм. Вони також приносять людині неймовірні душевні страждання, численні хвороби і смерть. Темні душі Мара провалює в підземне царство, де вони стають слугами Чорнобога. Ще й досі в народі можна почути лайку: "Іди до мари! Щоб тебе мара взяла!" або "А, нема на тебе мари!" У Велесовій книзі читаємо: "Се б то Мар іде на них і Мор. Се двоє візьмуть сили їхні і змечуть їх під мечі наші". 

Войтович В. М. - "Українська міфологія"

Лада

 Слов'янська Богиня Лада – Мати Богів, дружина Бога Сварога. Для слов'ян ця Богиня стала втіленням всього самого світлого, доброго, що може бути в сім'ї – лад між подружжям, ладні діти, благополуччя в родині. Наймиліша, милосердна і зрозуміла слов'янська Богиня. Коли ми думаємо про слов'янську жінку – дружину, матір, сестру – то найкращим буде лик Божественної Матері Лади.

Ярило

 Слов'янський Бог Ярило – слов'янський Бог весняного Сонця, син Бога Велеса. Про Бога Ярила збереглося багато міфологічних уявлень, головним чином тому, що в народі його шанування ховалося під культом св.Георгія. Бог Ярило, таким чином, виявляється як весняне сонце, що дає початок сходам, як оберігаюча сила Природи втілення сили любові і життя. Бог Ярило відомий як покровитель чоловіків і, що цікаво, як повелитель вовків. 

Род

 Род – бог Всесвіту та всіх інших богів у слов'янській міфології. У політеїстичному пантеоні слов'янських богів Род є головним божеством, прабатьком, джерело всього сущого, першоосновою. За слов'янською міфологією, Бог Род – не зовсім Вищий Творець всесвіту; він саме той, який створив три світу, в якому існують наші тіла і душі. Бог Род – той, який створив світовий порядок і підтримує правила, він – та сила, яка надає сенс нашому існуванню. Саме він створив Богів і надав їм різні прояви.

Стрибог

 Слов'янський Бог Стрибог – стихійний Бог Повітря, втілення вітрів, овіває матінку Землю. За слов'янською міфологією Стрибог – син могутнього Сварога, народженого ним під час першої битви Прави і Нави. Ця знаменита битва відбулася, коли Род задумав розділити Богів для різних завдань. В ту пору Сварог ударив своїм молотом по каменю Алатир, і з цих іскор народилися два брата–близнюка: Стрибог, Бог Вітру і Семаргл, Бог Вогню. Бог Стрибог тим самим – один з найстаріших Богів. До Бога Стрибога звертаються, як до явної стихії, що допомагає людині жити в злагоді з Природою. 

Сварог

 Сварог.

Слов'янський бог–коваль, батько Перуна і дід Дажбога. На думку деяких дослідників – верховний бог східних слов'ян, небесний вогонь. Слов'янський Бог Сварог – перш за все, Бог–Коваль. Всі ковалі на Русі, крім визнаної тілесної сили, вважалися наділеними небаченими надлюдськими якостями – вони могли творити те, що робило життя краще. Для наших предків це творіння виражалося в простих приземлених, але необхідних для життя знаряддях – соха, плуг, вила, кочерга, металевий посуд, підкова і частини упряжі, металеві прикраси – обереги і, в разі необхідності, – зброя.

Так і Бог Сварог, Бог–Коваль наділявся, крім сили можливістю творити нове, небачене раніше. Сварог в силу своєї первозданності, близькості до Роду–Творця і могутньої творчої сили, очолює Богів Прави, являючись нам і іншою своєю стороною – Богом Справедливості.

Чорнобог

Слов'янський Бог Чорнобог сприймається деким як злодій і ворог людства. Вважається, що брат–близнюк світлого Бога Білобога, який втілює все світле і добре, Чорнобог втілює протилежне – темряву і зло. Це занадто просте і невірне уявлення про дві протилежності. Так в парі Хорс–Дівія, або Дажбог–Тара можна знайти світло і темряву. Але хто сказав, що це добро і зло? Уявлення про Чорнобога буде вірним, якщо про нього думати як про руйнівну основу наших світів, яка бере на себе роль руйнівника старого і віджилого. Чорнобог – керуюча сила в Світі Нави, і саме тому він шанувався нашими предками нарівні з Білобогом. 

Жива

 Слов'янська Богиня Жива – чудова дочка Богині Лади. Дружина Бога Дажбога, від дітей її пішли слов'янські роди. Богиня Жива для слов'ян – як ковток живої води, що вливає в людину можливість жити, любити, народжувати собі подібних. Це уособлення потоку життєвих сил, які дозволяють дитині вирости, юнакові і дівчині – стати батьком і матір'ю. Від звернення до Богині Живи затягуються рани, повертається здоров'я, вливається радість життя. Словом, це Богиня, що несе Життя. 

Вишень

Вишень у слов'ян - це Бог всього Всесвіту. Він є первинним проявом Бога Рода прабатьком, однією з іпостасей божеств Вишнього Триглава. Цей Верховний Бог здатний трьома кроками пройти весь космогонічний Світ, про що розповідається в індійських Ведах. Якщо згадати родовід божественної Особи, то Вишеня шанують батьком Бога Рода - Творця.

Слов'янський Бог Вишень нашими предками шанувався як верховне божество далеких світів. Його стихією є вільний політ творчості, сили, волі і простору для духу і душі.

Дух і душа у слов'ян могли усвідомлюватися єдиним поняттям - атманом у людей і Атманом всієї Світобудови, вселенською Душею. Під останнім часто розуміли саме Вишнього Бога (Всевишнього Бога), а це означає, що Вишень для слов'ян - це Душа Всесвіту і всіх Світів, Атман всього. А люди, тварини, птахи та інші сутності - його прояви.

Наші предки слов'яни шанували Вишеня як Бога, який здатний вирішувати будь-які суперечки, бути справедливим Вселенським Суддею.

Слов'янський Бог Вишень, як передають міфи, буває суворим і нетерпимим до тих, хто порушує гармонію і порядок. Він може покарати тих людей, які навмисно Правду видають за Кривду, спотворюють шляхи Мудрості і вдосконалення, розвитку духу.

І, навпаки, Верховний Суддя ставиться дуже доброзичливо і навіть допомагає тим, хто захищає справедливість і спрямовується до духовного розвитку.

Знання Вед давали нашим предкам усвідомлення того, що в тілесному світі ще люди здатні змінитися і виправити кривизни шляхів своїх. Але якщо душа потрапляє в Нав, то вже виправити нічого не можна, доведеться перероджуватися знову, щоб поправляти наслідки своїх помилок, проходити уроки.