Ніж

Ніж виготовлений на замовлення з кореня горіху.

Без тонування - матеріал має гарний природній відтінок з цікавою текстурою.

Покриття - лляна олія з воском.

Робота відправлена замовнику з України.

Пантеон скандинавських богів

Скандинавські боги (зліва на право) Гель, Локі, Фрейя, Тор, Ейр, Геймдалль, Фрігг, Одін.

Виготовлені на замовлення з брусків сосни висотою 15 см. Без тонування, з покриттям лляною олією з бджолиним воском. 

Сосна, як матеріал для ідолів, використовується дуже рідко, зважаючи на природну ламкість та неоднорідність (прожилки смоли, які чітко видно на фото).

Весь пантеон був направлений в одну з країн Європи.

Геймдалль (Heimdallr)

Геймдалль - в германо-скандинавській міфології бог з роду асів, охоронець богів та світового дерева Іґґдрасілль, син Одіна та дев'яти різних матерів. Як охоронець богів він охороняє міст-веселку Біврьост на кордоні Асґарду та Мідґарду від велетнів-йотунів. На його поясі висить золотий ріг - Ґ'ялларгорн, йому належить кінь з золотою гривою Ґулльтопр. «Ясновельможний з асів», «що передбачає майбутнє подібно ванам». Його прізвиська - «Золоторог». Його будинок - Гімінбьорґ («небесні гори»), згідно з «Молодша Едда» розташовується поблизу моста Біфрьост, що з'єднує небо із землею.

Він бачить як вдень, так й вночі на відстань ста миль і чує, як падає листя, як росте трава в полі та вовна на вівцях. Він є надійним охоронцем, оскільки зовсім не потребує сну. За дорученням богів Геймдалль повинен засурмити у Ґ'ялларгорн коли побачить наближення ворогів. Останній звук роги повинен буде пролунати, коли настане кінець світу і прийде час останньої битви Раґнарок, під час якої Геймдалль та Локі вб'ють одне одного. 

Фрігг (Frigg)

Фрігг (Frigg) — в скандинавській міфології дружина Одіна, верховна богиня. Вона покровителька кохання, шлюбу, домашнього вогнища, дітонародження; є провидицею, якій відома доля будь-якої людини, але не ділиться цими знаннями ні з ким.

Матір'ю Фрігг вважається Фьйорґюн (імовірно богиня землі), а батьком — Нат з роду велетнів.

Сини Фрігг й Одіна: Бальдр, Гьод, Гермод.

Фрігг мешкає в Фенсалірі (болотний будинок, іноді перекладається як водний або океанічний). Її помічники — сестра і служниця Фулла, посланниця Ґна і Глін — захисниця людей. Не цілком відомо, є вони самостійними особистостями або втіленнями Фрігг.

Символами Фрігг є прядка і пояс з ключами. У деяких джерелах Фрігг іменують Єлена, що означає «вогонь».

Фрейя (Freyja)

Фрейя (Freyja) - сестра Фрейра та донька Нйорда, богиня родючості, а також кохання, сексу і привабливості у скандинавській міфології. Її ім'я означає «пані», «жінка-правитель». В міфології інших індоєвропейських народів є схожа на неї богиня Лада (слов'янська міфологія). Фрейя належить до клану старіших богів, ванів. За мирною угодою, що завершила війну між молодшими асами та старшими ванами, обидва клани обмінялися заручниками, й Фрейя, Фрейр та Нйорд прибули до Асґарду, де жили надалі серед асів. Фрейя вважається найпривабливішою та найбажанішою богинею, також вона володіє чарівним намистом Брісінґамен, що підсилює її привабливість.

Тор (Þōrr)

Тор - рудоволосий та рудобородий бог грому та блискавки в германській та скандинавській міфології, син Одіна та (тричінародженої) Богині Землі Йорд. В той час як Одін був богом аристократії, Тор є головним чином богом простих людей та часто бере сторону смертних супроти інших богів. Тор є героєм людського роду, захищаючи його від ворогів, хоча він й програв змагання в силі старій жінці Еллі («похилий вік»). Під час Раґнарьоку Тор вб'є змія Йормунґанда, та загине сам від його отрути. Палац Тора це Більскірнір у Трудгеймі.

Тор часто згадується в "Едді" Сноррі Стурлусона, де його сутички з велетнями є головними історіями. Сноррі зображає Тора як прямого бога, не обов'язково наймудрішого чи найрозумнішого серед богів, наприклад, таємничий Утґарда-Локі з його магічними закляттями його часто дурить.

Його дружиною є Сіф, про яку мало що відомо окрім того, що вона має золоте волосся, виготовлене для неї гномами після того, як Локі відрізав його. Від Ярнсакси Тор має двох синів Маґні та Моді , від Сіф він має дочку Труд. Він також має прийомного сина Улль, сина Сіф.

Одін (Óðinn)

Одін - найвищий бог пізньої германської та скандинавської міфології. Він, як і інші боги скандинавського пантеону, був складною постаттю: так, він був богом як мудрості, так і війни. Одін тлумачить руни. Також він є богом поезії, перемоги та полювання.

Для скандинавів, ім'я Одіна було синонімом битви та війни. Він фігурує у міфах як бог, що дарує перемогу. Одін мав здатність змінювати зовнішність у довільний спосіб. Міфи кажуть, що він подорожує світом як одноокий дідуган із сивою бородою, що опирається на палицю та носить широкополого капелюха. Одін асоціюється із Диким Полюванням, коли він несеться через небо на чолі компанії загиблих у битві. Як бог мудрості, Одін є шукачем мудрості, причому до ступеня, коли він пожертвував своє око щоб напитися із джерела Міміра, що дарує мудрість. Щоб відкрити руни, Одін приніс себе в жертву самому собі.

Локі (Loki)

Локі в Скандинавській міфології є богом бешкетування, жартів та обману, син Фарбауті і Лауфі, та описується як «винахідник обману». Локі в певному сенсі є одночасно бог та Йотун (Титани і Гіганти скандинавської міфології), оскільки він був з богами протягом довгого часу.

Бог-штукар, скандинавський трикстер, є складною особистістю, майстром обману та підступу. Також Локі здатен змінювати зовнішність, як форму так і стать. Деякі теорії вважають Локі духом вогню, що посідає потенціал як для зла так і для добра що асоціюється із вогнем. В переказах Локі фігурує головним чином або як антагоніст Одіна, або як його шахраюватий двійник.

Ейр (Eir)

Ейр (давньосканд. Eir) — у скандинавській міфології богиня-цілителька, тому вона не має права завдавати фізичної шкоди.

Вона лікує усі хвороби та рани. В оповіді сказано, що будь-яка дівчина, яка дістанеться верхівки гори Ліфья, вилікується від будь-якої хвороби. Ейр з'явилася з дев'ятого соска Аудумли та є однією і старших богинь. Вона допомагала з'явитися на світ іншим асам. Її заступниками були Тор та Гед. Але не завжди: раніше вона ворогувала з асами-чоловіками, але незабаром їх примирила Сіф.

Перед посвяченням Ейрі, жриці мали омитися, не їсти м'яса, фруктів, не пити молока та алкоголю.

Гель (Hel)

Гель (давньоскан. Hel — «та, що обіцяє горе») — в германо-скандинавській міфології богиня підземного світу, Гельгейм і Ніфльгейм. Гель згадується у Молодшій та Старшій Еддах, а також в сагах Хейскімрінгла, сагах про Егіля. В Еддах та інших сагах вказано на її походженння: вона була дочкою Локі та велетки Ангрбоди, народженою поряд з чудовиськами Фенріром та Йормунгандом у Ярнвідському лісі.

Вона перебуває в залі Еліуднір. Ґанґлаті та Ґанґлот її слуги. Також правительці підземного цартва прислуговує Гарм — величезний пес, який охороняє вхід до Гельгейму.

Дерев'яні панно "Бог Одін"

Бог Одін, панно

Липа, водна морилка, лляна олія з воском. Розмір близько 12х25 см.

Сюжет взятий з мережі інтернет.

Панно виготовлялись на замовлення з України і натепер відсутні.

Дерев'яне панно "Тор"

Панно. Тор (давньосканд. Þórr, староангл. Þunor, нім. Donar або Donner) — рудоволосий та рудобородий бог грому та блискавки в германській та скандинавській міфології, син Одіна та (тричінародженої) Богині Землі Йорд. В той час як Одін був богом аристократії, Тор є головним чином богом простих людей та часто бере сторону смертних супроти інших богів. Тор є героєм людського роду. Тор володіє бойовим молотом Мйольніром, який, якщо його кинути в ціль, чарівним чином повертається до власника. Удар молота спричиняє грім, із ним Тор втішався радощами свого улюбленого хобі: вбивством велетнів. 

Дерево, водна морилка, лляна олія з воском. Розмір близько 12х25 см. 

Чир Велеса

Символ слов'янського бога Велеса.

Виготовлено на замовлення з м'якої породи дерева.

Покриття - акрилові фарби, алкідний лак.

Виготовлено в єдиному екземплярі; в наявності немає.

Брелок-2

Символ Матері Сирої Землі розміром до 10 см в діаметрі.

Виготовлено з твердої породи дерева, покриття - лляна олія з воском.

Роботу виготовлено на замовлення та відправлено замовнику з України.

Брелок

Символ слов'янського бога Велеса.

Брелок з сторонами менше 10 см. виготовлено з дуба, покриття - спиртова морилка, лляна олія з воском.

Виготовлялось на замовлення дві подібні роботи. В наявності - немає.

Алатир

Липа, діаметр 10 см. Покриття спирова морилка, лляна олія, віск.

Алатир (від др.іран. al-atar - "біл-горюч") являє собою октаграму: проекцію ромба (небесний світ) на квадрат (матеріальний світ), та їх взаємне пересікання.  Ідеологічно, це символ Бога-Творця Сварога, символ Порядку і Світобудови. Він зв'язує усі сторони світу і позначає абсолютний баланс, гармонію і рівновагу, здійснюючи потужну цілющу дію.

Крім того, Алатир являє собою український колорік у вигляді восьми головних циклів: Коляда, Масляна, Великдень, Трійця, Купала, Спасівка, Рожаниці, Діди. Він же, восьмикутник, є характерним і для української народної орнаментики. Загалом, цей символ зустрічається у кожному напрямку народного мистецтва - в українських писанках, українській вишивці, народному різьбленні, витинанці тощо.

Характерник

Дерев'яне панно розміром 20х30 см. Липа, спиртова морилка, лляна олія з бджолиним воском.

Для виготовлення замовник надав ескіз малюнка, сюжет якого треба було в точності відтворити у дереві. 

Виготовлялось в єдиному екземплярі.