пʼятницю, 30 серпня 2019 р.

Хорс

Слов'янський Бог Хорс – Бог Прави, якого, на щастя, ми бачимо у нашому світі на небосхилі. Коли ви дивитеся на Сонце, на його образ, що світиться, ви бачите прояв слов'янського Бога Хорса. Є і інші сонячні Боги (Коляда, Ярило, Купало, Авсень), і Бог білого світу Білобог, і Бог відбитого світла Дажбог, але тільки Бог Хорс – те саме Сонце в його тілесному явному виді. Красиві казки про Бога Хорса оповідають про те, що колись Род–творець віддав під його управління день, і кожен божий ранок Бог Хорс виїжджає на своїй виблискуючій колісниці на небо, і кожен вечір закінчує тим, що в чорному човні, по чорній підземній річці повертається у свої хороми – для того, щоб вранці знову світити і дати тепло всьому живому на землі. https://wood-carving.prom.ua/p770256911-hors.html




Велес

Слов'янський Бог Велес відомий і тим, хто мало знайомий зі слов'янською міфологією взагалі. Шанування Бога Велеса пов'язано з тим, що він втілює одночасно всі сили трьох Світів – саме такий був задум Рода-Творця відносно нього. Саме тому вплив Бога Велеса великий на життя і смерть людську. Бог Велес шанується як покровитель природи, управитель диких і домашніх тварин, словом, від його сили залежить явне благополуччя людей. Крім того, вважається, що саме Бог Велес допомагає Душам померлих потрапити в білу нав і потім переводить через річку Березину Душі дітей для народження в Яві. По всьому, Бог Велес, який є Богом Мудрості і Магії, займає особливе місце в пантеоні слов'янських Богів.
Велес, Волос (давньорус. Велесъ, Волосъ) – бог торгівлі, музики, мистецтва, поезії, та підземного світу в слов'янській міфології. Можливо був опікуном худоби та асоціюється із багатством та магічними силами світу духів. Культувався переважно у північних слов'ян, антагоніст Перуна та, опісля хрещення Русі, праобраз Сатани. Не входив до пантеону Володимира на Старокиївській горі, натомість капище Велеса розміщувалося на Подолі поблизу торгової пристані Почайни.
У давньоруських джерелах Велес називався (скотським богом) та богом матеріального достатку (у старовину посідання худобою вважалося ознакою достатку, давньорус. cкотъ означало і «худоба», і «багатство», «гроші»).
Велес зображувався зі сопілкою у руках, яку називають сопілкою миру. За легендою, коли між полянами і древлянами зчинилася така кривава січа «за межу», що побоїще не міг зупинити навіть Перун зі своїми блискавками. Тоді з'явився Велес і заграв на сопілці таку чарівну мелодію, що воїни обох сторін опустили мечі й побраталися.
У Слові о полку Ігоревім древній піснетворець Боян називається «Велесовим внуком». Цей епітет говорить про функції Велеса як бога поезії та обрядових пісень (видавці «Слова» прослідкували тут паралель зі «скотськими» функціями Велеса і робили висновок про культ священної поетичної тварини, аналога Пегаса).
Велеса також вважався помічником та заступником хліборобів. На початку жнив перші декілька дозрілих колосків залишали йому в дар нежатими, т. з. волоті. Коли дозрівали хліба, у полі робили закрутки, їх називали «Волосовою борідкою», тобто дарували пучок золотих колосків. На честь цієї «бороди» співали обрядових пісень. Так само на початку жнив перші дозрілі колоски присвячували Велесу - божеству, що доглядає за нивами.
https://wood-carving.prom.ua/p909044307-veles.html





Лада

Слов'янська Богиня Лада – Мати Богів, дружина Бога Сварога. Для слов'ян ця Богиня стала втіленням всього самого світлого, доброго, що може бути в сім'ї – лад між подружжям, ладні діти, благополуччя в родині. Наймиліша, милосердна і зрозуміла слов'янська Богиня. Коли ми думаємо про слов'янську жінку – дружину, матір, сестру – то найкращим буде лик Божественної Матері Лади. https://wood-carving.prom.ua/p982640546-lada.html




Сварог

Слов'янський бог–коваль, батько Перуна і дід Дажбога. На думку деяких дослідників – верховний бог східних слов'ян, небесний вогонь. Слов'янський Бог Сварог – перш за все, Бог–Коваль. Всі ковалі на Русі, крім визнаної тілесної сили, вважалися наділеними небаченими надлюдськими якостями – вони могли творити те, що робило життя краще. Для наших предків це творіння виражалося в простих приземлених, але необхідних для життя знаряддях – соха, плуг, вила, кочерга, металевий посуд, підкова і частини упряжі, металеві прикраси – обереги і, в разі необхідності, – зброя.
Так і Бог Сварог, Бог–Коваль наділявся, крім сили можливістю творити нове, небачене раніше. Сварог в силу своєї первозданності, близькості до Роду–Творця і могутньої творчої сили, очолює Богів Прави, являючись нам і іншою своєю стороною – Богом Справедливості.
https://wood-carving.prom.ua/p743940397-svarog.html





Мокош

Мокош, Макош (Мокоша) – богиня материнства, милосердя, щастя і нещастя, жіночої половини, гадань, рукоділля, покровителька джерел і святих колодязів, врожаю, охоронниця корів.
Деякі автори вважають Мокошу дружиною Велеса, та пов'язують її з потойбічним світом. Посередниця між небом і землею, а тому на весняних ритуальних рушниках завжди зображувалась з руками, піднятими до неба, джерела тепла та вологи (на відміну від літніх, де руки опущені до землі, що породила зерно, готове до нового врожаю). Мокоша — покровителька дощів та весняних обрядодійств, пов'язаних з ними, покровителька пологів і заступниця породіль. Символами Богині є прядка і веретено.
Мокош – богиня землі й рослинності. У її культі, очевидно, знайшов своє втілення образ прадавньої Великої Богині, володарки вологи. Загалом, як відомо, жінка асоціюється з водою, волога сприяє зародженню життя. Мокош – господиня й цариця водоплавних птахів, змій і жаб. У її володіннях, а отже, й під її владою, перебувають русалки й берегині. Вона – володарка риб, і теж може виступати в риб'ячому образі.
Мокош – покровителька прядіння і ткацтва. У слов'янських казках розповідається про матір сонця як про «віщу прялю», що нагадує про богиню неба ранніх землеробів. Прядіння – міфологічний мотив, пов'язаний із жіночими хтонічними персонажами, джерелом життя і смерті, долі, родючості. Шматок білої тканини — це атрибут богині. Мокош одержувала в жертву снопи льону та вишиті рушники, які вішали на деревах.
Росіяни вважали, що Мокуша (як вони казали) з'являється в час Великого посту — відвідує оселі й наглядає за прялями. Коли жінки дрімають, а веретено все одно вертиться, кажуть, що то Мокуша їм пряде. Мокуша опікується і стриженням овець, тому на ніч у ножиці, якими стрижуть худібку, вкладають пасма вовни — жертву Мокуші.
Слов'янська Богиня Мокоша відома і улюблена, як ніхто інший. Це Богиня Долі і Магії, яка володіє нитками доль як чоловіків, так і жінок, людей і Богів. В силу великої дії і впливу на добробут людей, шанування Богині Мокоші змішалося з культом Богині Мати сира Земля. Але Мокош – це подателька благ у великому значенні, на всю родову лінію, а Мати сира Земля – ​​більш «приземлене» благополуччя, на конкретний період. У міфології немає згадки того, що Бог Род, який створив Світи, Богів, коли–небудь створив Богиню Мокош. Це замовчування може свідчити про те, що Богиня Мокоша – сила, що прийшла ззовні.
https://wood-carving.prom.ua/p734002695-mokosh.html





Род

Род – бог Всесвіту та всіх інших богів у слов'янській міфології. У політеїстичному пантеоні слов'янських богів Род є головним божеством, прабатьком, джерело всього сущого, першоосновою. За слов'янською міфологією, Бог Род – не зовсім Вищий Творець всесвіту; він саме той, який створив три світу, в якому існують наші тіла і душі. Бог Род – той, який створив світовий порядок і підтримує правила, він – та сила, яка надає сенс нашому існуванню. Саме він створив Богів і надав їм різні прояви. https://wood-carving.prom.ua/p864212975-rod.html





середу, 31 липня 2019 р.

Фігурка кота

Фігурка кота. Липа, спиртова морилка, лляна олія, віск. Висота близько 15 см.
Фігурка була виготовлена в єдиному екземплярі на замовлення. При цьому за основу була взята традиційна давньоєгипетська фігурка, але без відповідних атрибутів









неділю, 30 червня 2019 р.

Мамай. Нова робота

Панно. Репродукція ілюстрації Ю. Журавля "Мамай". Зображений козак з люлькою. 
Береза, спиртова морилка, лляна олія з воском. 
Розмір близько 20х18 см.
Третя робота з відтворення даної ілюстрації.

вівторок, 30 квітня 2019 р.

Дерев'яне панно "Чур"

Чур - один з найдавніших і найпопулярніших у давніх українців «домашніх» богів; охоронець домашнього вогнища, тепла, затишку. Бог добробуту, добрий дух дому та заступник роду. Іноді уявлявся та зображувався у вигляді вогню, що палає в печі. Вирізьблювався на дереві, вишивався на рушниках. За повір'ям, звертання до Чура охороняло людину від зла. (За О. Афанасьєвим). | З усіх богів Вирію лише Чур міг проникати в пекло й відбивати в Пека невинні душі добрих людей чи своїх лицарів-побратимів, повертати їх на землю чи до Вирію. Битви Чура з Пеком у підземеллі, за уявою давніх українців, призводили до землетрусів. Походи Чура в пекло, двобої з Пеком становлять низку давньоукраїнських пригодницьких казок.(За М. Слободянюком).
Липа, спиртова морилка, лляна оля з воском. Розмір близько 25х35 см.









неділю, 31 березня 2019 р.

Експеримент з виготовлення дерев'яного посуду

Вироби ручної роботи з твердих порід дерева.
Дерево - дуб, ясень, корінь горіха.
Вироби з матеріалу замовника без покриття та кінцевого доведення.




четвер, 28 лютого 2019 р.

Фотосесія

Фотографії робіт різного розміру, виготовлених в різний час. Матеріал - переважно липа (одна робота виготовлена з шовковиці). Покриття - спи...